СМИ о нас

 

ПРОТЕСТЫ ПРОТИВ ПРОДАЖИ ОБЛЭНЕРГО: АКТИВИСТЫ ОПОЗДАЛИ НА 20 ЛЕТ — ТАРАС ЗАГОРОДНИЙ

Выступление политического эксперта Тараса Загороднего в эфире радиостанции "Голос Столицы"

3479036Приватизация энергокомпаний под угрозой срыва. Против выступили более тысячи представителей профсоюзных организаций и активистов из разных регионов страны. Они собрались на акцию протеста «Профсоюзное наступление» у Фонда государственного имущества, и требуют отменить намеченную на следующую неделю продажу восьми облэнерго.

Протестующие стоят с плакатами: «Не дадим доить Украину», «Олигархов на счетчик», «Кто украл мою электроэнергию?». По мнению активистов, если Фонд госимущества распродаст облэнерго, то их купят олигархи и, таким образом, получат полный контроль над электроэнергией.

Во вторник, 15 августа, должны состоятся первые аукционы по продаже восьми энергетических компаний. Речь идет об «Одессаоблэнерго», «Донецкоблэнерго», «Донбассэнерго», «Сумыоблэнерго», «Днепрэнерго», «Захидэнерго» и «Киевэнерго».

Эксперты считают, что приватизация энергопредприятий может сорваться, а все из-за законопроекта, который еще в июле принял Кабмин. Проект не предусматривает института оценки и позволяет определять цену объекта исключительно платежеспособным спросом.

Перспективы приватизации облэнерго прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы управляющий партнер Национальной антикризисной группы Тарас Загородний.

— Чи виправдані побоювання активістів, що продаж восьми обленерго призведе до того, що олігархи отримають повний контроль над електроенергією?

— Вони трохи спізнилося, років на 20. У нас в дійсності процес приватизації обленерго розпочався ще наприкінці 1990-их, і фактично зараз контрольні пакети вже давно викуплені, вони вже давно приватні. Тому якщо перефразувати гасла цих людей, то олігархи вже захопили обленерго і це було 20 років тому фактично. Звичайно, що не олігархи, а більше є як українські, так і російські господарі, тому в даному випадку цей протест вже точно недоречний.

— Коли говорять про приватизацію обленерго, на яких покупців розраховують?

— Чесно кажучи, я не знаю, хто зараз буде викуповувати ці 25%, які там позалишалися, тому що вони господарям не потрібні, тому що вони і так спокійно керують. Хіба що будуть викуповуватися тими великими групами, які не припускають взагалі наявності партнерів. Я думаю, що скоріше за все західне обленерго буде викуплене, тому що це дуже перспективний напрямок, тому що це ледь не єдине обленерго, яке може експортувати українську електроенергію, а це валюта, скоріше за все група СКМ буде викупати, бо вона і так вже працює з Бурштинською ТЕС. І всі інші, просто викуповувати, щоби не мати зайвих партнерів. А так в принципі воно не холодно, ні жарко, тому що в нашій країні міноритарні пакети фактично не дають ніякого впливу на діяльність підприємств і навіть брати участь в розподілу прибутку фактично, хоча це в теорії повинно бути так, але в реальності це почесна грамота, яку ви можете повісити собі десь в кімнаті і всім розповідати, що ви співвласник обленерго.

— Закордонні інвестори теж не захочуть стати міноритарщиками?

— Вони точно не будуть цим займатися. По-перше, у нас і так нестабільна ситуація в країні з правами власності і немає сенсу щось викупати, вони це чудово розуміють. Скоріше за все, це або вітчизняні будуть інвестори, або якщо будуть викуповувати, висока ймовірність що взагалі нічого не відбудеться, як з ОПЗ. Або співвласність з іншими компаніями, але я просто сенсу не бачу взагалі щось комусь докуповувати, тому що поки в тебе немає пакету 26% як мінімум, то контролювати роботу підприємства ти фактично не зможеш.

— А що це за історія, щоби ціна об'єктів визначалася при приватизації винятково платоспроможним попитом?

— Мається на увазі аукціон. У нас як раніше було? Кабмін міг ухвалювати якісь проекти, законопроекти все рівно у нас ВРУ ухвалює, тобто я не думаю, що в законі приватизації прописана обов'язкова оцінка. Тобто це означає, що зараз цей порядок такий, і є обов'язкова оцінка, а не те, що там ухвалює Кабмін. Кабмін може тільки пропозицію робити і підзаконні нормативні акти висувати.

Якщо буде скасована оцінка і воно буде продано, там когось точно посадять в цьому Фонді держмайна, бо це порушення закону. В принципі, скасування оцінки, я думаю, у нас часто переоцінюють активи для того, щоби продати дорожче. От в чому питання. І достатньо корумпована і непрозора взагалі система оцінки, тому одна з можливостей для того, щоби залучити інвестора, через просто аукціон, умовно кажучи, от є у тебе підприємство, ти провів сам аудит, ти розумієш, що у тебе там відбувається, склав собі сам оцінку, у скільки ти оцінюєш ці активи, і торгуєшся. В принципі, це спрощує процес приватизації, але в нашій країні питання не в тому. Питання, знову ж таки, в тому, навіщо це купувати, якщо ти не можеш контролювати підприємство, у відсутності захисту міноритарних акціонерів і нестабільність прав власності взагалі. Тобто сенсу купувати ці 25% з точки зору здорового глузду, знаючи реалії українського ринку, я взагалі не бачу.

— А є сенс продавати по 25% обленерго?

— З точки зору держави, звичайно, воно теж не холодно, не жарко. Воно просто знаходиться на балансі, просто витрачаються там кошти. В дійсності вони і державі не потрібні, бо вже давно контрольні пакети продані.

— Як виходити з цієї ситуації?

— Ніяк ви не вийдете, поки в нашій країні не буде незалежного суду і не буде стабільних прав власності, вся ця приватизація буде провалюватися з самого початку. Або їх будуть купувати ті, які достатньо наближені до влади, люди які можуть впливати на суди і контролювати діяльність органів влади для того, щоб забезпечити собі стабільні права власності. Або ніхто не буде купувати, тому що це у нас головне в країні, а не те, що поганий інвестиційний клімат, високі податки і так далі.

— Гроші від приватизації досі закладено до бюджету?

— Так, воно вже у нас третій рік закладено, і це вже не смішно, 17 мільярдів.

— А що в ці обленерго взагалі входить? Енергогенеруючі потужності?

— Це енергорозподільчі мережі в першу чергу. Енергогенеруючі потужності у нас частково приватизовані, частково знаходяться в оренді. Тобто безпосередньо станції. А це розподільчі мережі, які безпосередньо споживачу доставляють електрику і збирають гроші з нього. Умовно кажучи, це означає, що будь-який потенційний виробник може підключатися до цих мереж і давати свою електрику для продажу через ці енергорозподільчі мережі.

— Цей сегмент є прибутковим? Діяльність його врегульовано?

— Так, саме скандалів багато навколо того, що тарифи підняти через НКРЕКП, у нас і так дуже висока вартість електроенергії, вже, мабуть, найбільша в Європі, через монополізацію ринку і непрозору роботу Нацкомісії, яка повинна врегулювати, а в реальності не регулює, а тільки завищує ціни. Коли монополія і державні органи влади знаходяться безпосередньо під контролем цих олігархів, то, звичайно, що це суперприбуткова справа. Для тих, хто контролює правління.