СМИ о нас

ТАРАС ЗАГОРОДНИЙ: «ПРОВАЛ ПРИВАТИЗАЦИИ: В САБОТАЖЕ ЗАИНТЕРЕСОВАНО ПРАВИТЕЛЬСТВО»

Управляющий партнер Национальной антикризисной группы Тарас Загородний в эфире радиостанции «Голос Столицы», 14.12.2016

Премьер-министр Украины Владимир Гройсман в ходе заседания Кабинета министров предложил провести комплексную проверку деятельности Фонда госимущества Украины (ФГИ) и поручил первому вице-премьер-министру Степану Кубиву пригласить специалистов крупных аудиторских компаний.

«Я хочу понять, как управляется имущество, эффективно ли мы получаем средства в государственный бюджет, что сделано Фондом для подготовки эффективной приватизации объектов, которые принадлежат государству. Давайте привлечем какие-то международные аудиторские компании. Я найду для этого средства», — заявил премьер-министр.

Поможет ли аудит вернуть возродить процесс приватизации, прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы управляющий партнер Национальной антикризисной группы Тарас Загородний.

3— Кабмін доручив Міністерству економіки до кінця року розробити механізм аудиту Фонду. Прем'єр будь-якою ціною намагається знайти винних у невдалій приватизації?

— Скоріш за все, пану Гройсману не сподобалось, що Білоус — голова Фонду держмайна неввічливо послав його, коли Гройсман почав вимагати його відставки тощо, тому починаються апаратні ігри, що називається, в тому числі, за наш з вами рахунок, тобто зараз послуги міжнародних компаній аудиторських коштують недешево. Тобто за наш з вами рахунок прем'єр починає з'ясовувати стосунки з Білоусом. Якщо не подобається, подавай на звільнення в парламент, що ти починаєш такими іграми займатись. Це по-перше. По-друге. Я не бачу, яким чином це прискорить процес приватизації, тим більше, фактично третій рік у нас провалюється процес приватизації, надійшло біля 40 мільйонів гривень від приватизації, це останні дані, замість 17 мільярдів в цьому році. На наступний рік там Гройсман теж пропонує 17 мільярдів. Це вже не смішно. У нас третій рік цифра —17 мільярдів.

— Тобто якби Гройсман хотів би звільнити Білоуса, він би міг подати відповідне подання до парламенту?

— Звичайно, подавай, якщо це тобі не подобається. Але, я думаю, що Гройсман цього не зробить, бо розуміє, що голосів не буде в парламенті, бо Білоус, якщо я не помиляюсь, знаходиться на Фонді держмайна за квотою «Народного фронту». Тобто це піддати сумніву коаліцію, тому Гройсман це розуміє і починає гратись в ігри. Тут питання в наступному — як це прискорить приватизацію, я не розумію. Якщо ви починаєте аудит із залученням якоїсь міжнародної компанії, по-перше, недешево, де ви гроші знайдете. Я чую постійно, що в нас дефіцит бюджету, а тут на апаратні ігри він знаходить гроші. Це по-перше.

По-друге, якщо буде аудит проводитись, він буде проводитись приблизно, якщо не півроку, то на три четверті року, а як тоді Фонд держмайна буде готувати до приватизації підприємства, які заплановані на наступний рік? Ось в чому питання. Або Гройсман не зацікавлений в приватизації, починає з Білоусом займатись «міжсобойчиками», в апаратні ігри за наш з вами рахунок, або тут щось інше знаходиться. Тому в даному випадку дуже дивна позиція прем'єра.

В структурі Кабміну є аудиторські служби, які спокійно можуть перевірити, Рахункова палата, яка може перевірити, як у нас керуються підприємства. Навіщо зайві кошти витрачати, тим більше, Рахункова палата для цього і створена, щоб контролювати державні витрати. Тому в даному випадку я не бачу необхідності, і бачу або намагання зірвати приватизацію, щоб нічого не приватизувати, або щось інше, щоби грати в апаратні ігри, от і все.

— А може не зірвати, а прикрити аудитом вже зірвану приватизацію?

— А що прикрити? Можливо, щоби знайти, що начебто він не винен в тому, що відбувається. Тут дуже слизька гра за наш з вами рахунок. Я не розумію, чому Гройсман не може зробити власноруч аудит. По-друге, а що ви в цьому аудиті хочете знайти, ось в чому питання, в тому, що передається якось неправильно майно?

— Невдалий старт приватизації, від якої в бюджет 2017-го року заклали 17 мільярдів гривень, виглядає як саботаж, але саботаж з котрого боку?

— По-перше, уряду, тому що уряд реально не виставляє на приватизацію державного майна разом, тому що там колегіальні рішення відбуваються, тому що не розпродаються чомусь збиткові підприємства або прибуткові, які менші за розміром, наприклад, «Укрспирт» досі не приватизований. У нас держава займається виробництвом горілки. Є купа ще непрофільних активів, є ще Державне управління справами, яке давно треба продавати. Горілку в нас виробляють, коней вирощують, чим тільки не займаються, щоби витрачати кошти. Ці, наприклад, об'єкти чомусь не виставляються, а виставляються такі об'єкти, які завжди знаходяться в зоні ризику.

Інвестор не буде вкладати в країну кошти, якщо, по-перше, влада постійно говорить, що Путін нападе, що геополітичні ризики дуже високі. Звичайно, що ніхто не буде вкладати кошти в такі великі об'єкти. Але, можливо, наприклад, продати ті невеликі об'єкти, які створюють основні, які генерують постійні збитки, знайти вітчизняного інвестора, які вже звикли до цих ризиків, спокійно починати продавати, і за рахунок кількості підприємств наповнювати бюджет. Але цього, на жаль, ніхто не робить. Вони вперлись рогом в ОПЗ, хоча не факт, що його треба продавати, і починають розповідати, що програма приватизації зривається. Може, починати з іншого боку, продавати?

— Є думка, що зрив приватизації — це демонстрація неспроможності чинного уряду, його некомпетентності…

— Чиновникам, в принципі, нецікаво приватизувати підприємства, тому що тоді доведеться звільняти тих чиновників, які відповідають за керування цих підприємств. Чим менше держава присутня в економіці, тим менше чиновників треба, щоб вони керували. Тому чиновники, загалом державний апарат не зацікавлені в тому, щоб реально продавати підприємство, тому що вони звикли сидіти на тих потоках, вони звикли списувати на цих підприємствах, не нести за це жодної відповідальності, тому це державний апарат, а в даному випадку шукати крайніх. Якби була політична воля у Гройсмана, то вони швидко б продавали. А реально це вже ігри такі, і воно накладається, що з бюджету все більше і більше тих коштів вимиваються через ці непрофільні активи. Тобто в даному випадку це загальний інтерес чиновників, не тільки Гройсмана, продовжувати дерибанити ті підприємства, які залишились.