СМИ о нас

ТАРАС ЗАГОРОДНИЙ: В УКРАИНЕ С МОЛОТКА УХОДЯТ В ОСНОВНОМ ПРИБЫЛЬНЫЕ ПРЕДПРИЯТИЯ

Управляющий партнер Национальной антикризисной группы, политический эксперт Тарас Загородний в эфире радиостанции «Голос Столицы», 09.11.2016

Премьер отметил, что стратегические предприятия должны и дальше работать, но по стандартам современных мировых компаний с качественными управленцами. С другой стороны, в таких компаниях должны быть независимые наблюдательные советы.

А первый заместитель министра экономического развития и торговли Юлия Ковалева сообщила, что первые наблюдательные советы будут сформированы уже в начале 2017-го года в пяти крупных государственных компаниях: «Укрзализныце», «Укрпочте», «Укргидроэнерго», «Укрэнерго», а также в аэропорту «Борисполь».

Перспективы государственных предприятий в Украине прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы управляющий партнер Национальной антикризисной группы Тарас Загородний.

1  — Гройсман сказав, що три з половиною тисячі компаній є збитковими. Про які обсяги втрат йдеться?

— Я не знаю, звідки він взяв цифру, що 3,5 тисячі підприємств. У нас 3,5 тисячі підприємств взагалі нараховується державних. Реально працюючих десь приблизно 1800, а інші просто фактично або в стані ліквідації, або просто отримують гроші від бюджету. Тому не всі з них збиткові, наприклад, такі як «Енергоатом» є з позитивним сальдо, «Турбоатом», «Укренерго», «Електротяжмаш», зараз вже «Нафтогаз» більш-менш прибутковий, правда, на рахунок населення, також «Укрспирт». Тому я не знаю, звідки у нього така інформація, але вона не відповідає дійсності. Якщо рахувати по данним 2015-го року, то збитковість, наприклад, ТОП-100 державних підприємств взагалі знизилась в порівнянні з 2014 роком.

Якщо в 2014-му році сукупні збитки ТОП-100 державних підприємств складали приблизно 119 мільярдів гривень, то в 2015-му році цей збиток був значно менший — вже 42 мільярди гривен. Тому є позитивною динаміка, і в багатьох випадках державні підприємства починають подавати прибуток або вони отримують можливість для того, принаймні є позитивною динаміка. Тобто не обов'язково приватизовувати підприємство, щоб на ньому досягти результатів. Просто нормальний менеджмент поставити треба і треба менше красти.

Що стосується наглядових рад, подивимось, наскільки цей інструмент буде впливовим, тому що наразі, як показує практика, наші чиновники-корупціонери дуже швидко адаптуються до будь-яких нововведень типу конкурсів, наглядових рад і все, що з ним пов'язане. Тому поки що я не бачу реальної перспективи, наскільки воно покращить. Була б тільки політична воля в уряду.

— І все-таки такі інститути можуть бути ефективними?

— Наразі в наших умовах не дуже ефективно, тому що в нас загальна проблема з економікою, з керованістю економіки і нестабільності права власності, в першу чергу, в країні. Тому й ці хвороби, які ми бачимо на державних підприємствах, вони відповідають тим хворобам, які існують в економіці. Тому тут знову ж таки політична воля. У нас під шумок говорять, що у нас купа підприємств збиткові, але чомусь не починають позбавлятись їх швиденько, а починають позбавлятись прибуткових, наприклад, ОПЗ, який може приносити прибуток, і минулого року приніс до 100 мільйонів прибутку. Але чомусь його продають першим як найбільш ласий шматок, при цьому залишаючи на бюджеті фактично ці три з половиною тисячі підприємств. Це нонсенс. Принаймі тисячу можна спокійно продавати без будь-яких проблем, і вони ніяк не вплинуть на втрату стратегічних інтересів нашої держави.

— Хто захоче стати членом наглядової ради? Які вигоди дає перебування в її складі?

— Наглядова рада, якщо дивитись за класичною схемою керування підприємства, це фактично є вищим органом керування підприємством, тобто правління, яке займається оперативним управлінням діяльності підприємства. Тобто, фактично, директор звітує перед наглядовою радою, в яку, зазвичай, входять основні акціонери, які слідкують за тим, що відбувається на підприємстві.

Наглядова рада за логікою подій, залежно, як прописаний статут, в принципі, може звільнити директора підприємства, якщо він не відповідає інтересам основних акціонерів. Але питання в тому, що в нас в більшості державні підприємства. От питання, хто буде входити і кого держава надішле, наскільки він гарно буде слідкувати за тим, що відбувається на підприємстві, чи буде спокійно спостерігати, що зростають збитки підприємства, тому що в нього буде особиста зацікавленість, корупція. Тому в даному випадку найкращим способом боротьби з корупцією є приватизація непрофільних підприємств, які не повинні взагалі бути у державній власності. Наприклад, держава не повинна займатись виробництвом горілки, як у нас ще досі займається.

Держава не повинна займатись якимось там конярством, це не питання держави. Держава не повинна займатись виробництвом споживчих продуктів, це взагалі не має жодного стосунку до них. Тому в даному випадку державі слід приватизовувати ці підприємства і не вдавати, що зміна керівних органів чи зміна в складах спостережних рад — це є робота. Робота — це коли вони не генерують корупційні ризики.

— Про продаж державної власності говорять давно. Щороку ставлять плани в 17 мільярдів і щоразу їх провалюють. Що це відбувається?

— По-перше, що ви хочете продати? Вони хочуть продати великі підприємства, які можна продати за великі гроші. А коли більш-менш серйозний підприємець дивиться на те, що коїться в країні, в нього відпадає будь-яке бажання інвестувати в країну. Тобто країна фактично знаходиться в стані війни з РФ, дуже великі політичні ризики, нестабільне право власності, нещодавно рейдерське захоплення можна було робити за 200 доларів, тому що так по-ідіотському була написана так звана реформа реєстрації. Тому які інвестори будуть вкладати кошти? Або це ризикований дуже інвестор, портфельний, який швидко відійде, але портфель не потрібний.

Нам потрібні стратегічні інвестори. Тому краще починати з дрібних підприємств, які може купити вітчизняний капітал, який не боїться цих ризиків, який звик працювати в цих умовах, а не починати з великих підприємств, які точно не знайдуть свою ціну. Пам'ятаєте, що той же ОПЗ в 2009-му році продали за 625 мільйонів за курсом гривні 4,5, тепер не змогли за 500, тепер хочемо продати практично за копійки, за 200 мільйонів. Це смішно, чесно кажучи і не виключно, що цей конкурс буде зірвано.