СМИ о нас

ТАРАС ЗАГОРОДНИЙ: «ПРОДАТЬ ОПЗ — ЭТО ПРЕСТУПЛЕНИЕ»

Управляющий партнер Национальной антикризисной группы Тарас Загородний в эфире радиостанции «Голос Столицы», 31.10.2016

Фонд госимущества объявил дату проведения конкурса по продаже Одесского припортового завода. Он состоится 14 декабря в помещении ФГИ. Начальная цена практически 100% акций установлена в сумме пяти миллиардов и 160 миллионов гривен, или 200 миллионов долларов. Шаг торгов в ходе аукциона составит 150 млн гривен.

Предыдущий конкурс по продаже Одесского припортового завода не состоялся, поскольку не поступило ни одной заявки. Если не появится как минимум два потенциальных покупателя в этот раз, конкурс опять будет считаться несостоявшимся.

Почему так сложно продать Одесский припортовый завод, и будет ли удачной очередная попытка ФГИ, в эфире радиостанции Голос Столицы предположил управляющий партнер Национальной антикризисной группы Тарас Загородний.

1  — Як ви оцінюєте умови конкурсу? Чи будуть вони якось впливати на бажання потенційних інвесторів придбати ОПЗ?

— Поки не вирішено питання, яке було головною перешкодою щодо приватизації ОПЗ, — це борги. В першу чергу структурам Фірташа, до 150 мільйонів доларів, і близько 40 мільйонів внутрішніх боргів по взаємозаліках, боргах і так далі. Тобто фактично ніякої реструктуризації там не йдеться, нічого не відбулося. До речі, його обіцяли вже восени продати, десь в жовтні. Тому в даному випадку можна говорити, що низька ймовірність, що це викличе теж високу зацікавленість інвесторів, тому що єдине, що помінялося, нарешті запустив «Нафтогаз» під тиском Кабміну газ на ОПЗ. Тобто він фактично почав працювати. Тому що було смішно очікувати великої взагалі приватизації і великих сум від підприємства, яке фактично не працювало.

В даному випадку я все ж таки скептик щодо продажу ОПЗ. По-перше, я проти продажу таких об'єктів як ОПЗ, Турбоатом, Електроважмаш… Всі інші підприємства, які можуть вироблятися в державі, треба продавати, типу «Укрспирт», і виробництво якихось солодощів і т.д., які не повинні бути в державній власності. А такі складні підприємства, які можуть бути знищені конкурентами, я все ж таки залишав би у державній власності, їх контролював, але просто налагодив би там менеджмент. Це все можна було зробити, тим більше, попередній менеджмент вже достатньо кваліфіковано працював, і підприємство вже почало приносити прибуток. Але чомусь хтось захотів, щоб підприємство не приносило прибуток, і в результаті ми отримуємо, що його ціна падає… нагадаю, в 2009 році не за 600 мільйонів купив Коломойський, а за 625 мільйонів навіть. Зараз ціна фактично 200 мільйонів, і невідомо ще яких пільг буде вимагати інвестор.

— А де гарантії того, що ОПЗ, якщо він залишиться і залишатиметься у держвласності, не буде просто фінансовою чорною дірою?

— Знаєте, це було б бажання. Якщо захотіли, на деяких підприємствах навели порядок. Це намагаються нав'язати думку, що начебто держава зовсім ідіот і не може керувати власними активами. Дайте нормальну зарплату менеджерам, поставте їм бонуси, от вони і наведуть лад на цьому підприємстві. І не треба буде продавати, бо це унікальне підприємство, тому що це фактично завдяки цьому Україна — одна з ключових гравців на ринку добрив світу, щоб ви розуміли. Це ж не лише виробництво добрив, це фактично перевалочна база аміаку. Адже воно знаходиться на аміакопроводі, який йде з Тольятті, тобто це ще контроль над експортом аміаку. І в даному випадку продавати взагалі це підприємство, я вважаю, — злочин. І не просто намагання догодити якимсь західним партнерам, які просто хочуть на низькому ринку за низькі ціни прихопити підприємство в Україні, нав'язавши нам думку, що їх треба продавати.

— Тобто це нав'язана думка зі сторони?

— Звичайно. Часто говорять, чи дає МВФ під низький відсоток кредити, але потім вимагає такої плати, що ці відсотки будуть просто смішними здаватися, тому що в даному випадку вимагання тотальної приватизації ні до чого не призведе, це в східній Європі…

— Чому тоді досі ніхто не придбав ОПЗ?

— Так вимагали, а влітку, коли виставлявся, вимагали 500 мільйонів, так? Сказали: давайте, хлопці, ми в 2009 році це підприємство купували за 625 мільйонів, і Коломойський тоді готовий був платити за це гроші, але тоді Юлія Володимирівна вважала, коли вона була прем'єром, що змовилися ті, хто грали. Тепер за 500 мільйонів, так? Звичайно, що вони грають, в тому числі завдяки нашому невгамовному реформатору Саакашвілі, який чомусь напередодні конкурсу знову виплив з інформацією, що там така корупція, що він аж не може терпіти, що їсти не може. Причому жодних доказів немає. Він системно веде кампанію зі зруйнування іміджу цього заводу, тому що хоче дешевше його купити. Тобто вже тоді 500 мільйонів було, а тепер вже 200 мільйонів. Це смішно. А потім скажуть: ми не купуємо, давайте вже за 50 мільйонів.

— Взагалі зараз багато інвесторів, яким цікавий ОПЗ?

— Окрім розмов, я нічого не чув. Точно ОПЗ цікавиться «Газпром», або структури, які з ним пов'язані, вони давно хотіли це підприємство, давно тиснули на Україну. Тому я не виключаю, що якщо зараз будемо продавати це підприємство, що немає ніякої гарантії, що не зайде або інвестор, який має якісь дружні стосунки з «Газпромом», і не виключено, що ми там побачимо потім менеджмент «Газпрому», бо їм це цікаво. Російському капіталу в першу чергу цікаве це підприємство, тому що вони аміак на нього подають. Тому в даному випадку це дуже небезпечно, по-перше. По-друге, все ж таки у нас йдуть воєнні дії на території України, тому жоден інвестор не хоче ризикувати так, або вимагає такої плати за ризик, що немає сенсу взагалі продавати це підприємство. Наведіть лад на підприємстві, якщо воно почне давати прибуток, так воно і дорожче коштуватиме, чому ви зараз його продаєте на такому низькому рівні?

— Що буде у випадку, якщо дійсно росіяни придбають ОПЗ?

— Це буде вінцем нашої євроінтеграції, коли у нас і кількість російських банків зростає в банківській системі, і кількість російського капіталу, який буде до нас приходити. Йому вигідно приходити на територію України, бо Україна зараз фактично підписала асоціацію з ЄС, ми знаходимося у вільному ринку з ЄС. Це означає, що будь-які активи, які зараз куплені в Україні сьогодні, вони виростуть в ціні десь в п'ять разів. Просто так, через те, що ми близькі до Європи. Звичайно, це вигідна купівля, російський капітал буде всіляко легалізуватися у нас, в тому числі через приватизацію, бездумну приватизацію.